Захист прав людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом, і представників уразливих до ВІЛ груп може і повинен спиратися на Конституцію України, якою, зокрема, визнається, що:

  • людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю (Ст.3);
  • повинен здійснюватися принцип верховенства права (Ст. 8);
  • усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (Ст. 21);
  • кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості (Ст. 23);
  • Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24). Під іншими ознаками слід розуміти й стан здоров’я громадянина.
  • Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань  (Ст. 27);
  • Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (Ст. 28);
  • ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (Ст. 32).

Конституційне правоПрактичне значення для ВІЛ-позитивних людей
1Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Особа чи організація (лікарня, школа чи підприємство) не має права словом чи дією завдати шкоди гідності людини через її ВІЛ-статус.
2Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків передбачених Конституцією України.Школа, роботодавець, лікарня не мають права примушувати до розкриття ВІЛ-статусу чи проходження тесту на ВІЛ.
3Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування…ВІЛ-позитивні люди вільні в праві пересуватися країною чи виїжджати за її межі.
4Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова…Свобода слова є важливою для забезпечення інформацією щодо профілактики ВІЛ в школах, в’язницях. Це також важливо для захисту людей, яким можуть
погрожувати після розкриття ВІЛ-статусу.
5Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об’єднань у політичні партії та громадські організації…ВІЛ-позитивні люди так само, як і всі інші, мають право на членство в об’єднаннях громадян.
6Стаття 43. Кожен має право на працю…ВІЛ-позитивні люди мають право обирати роботу чи вид діяльності. Протиправно забороняти їм ставати вчителем, лікарем, інженером тощо через їх ВІЛ-статус.
7Стаття 47. Кожен має право на житло.ВІЛ-позитивні люди мають такі ж права, як і інші громадяни, на житло, житлові субсидії та позички.
8Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я…Лікарні чи лікарі не мають права відмовити ВІЛ-позитивним людям в лікуванні.
9Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля…Право на безпечне довкілля є особливо важливим при перебуванні ВІЛ-позитивних людей у в’язниці чи психіатричній установі.
10Стаття 53. Кожен має право на освіту.Школа чи інша освітня установа не має права відмовити ВІЛ-позитивним людям чи їх дітям в навчанні через їх ВІЛ-статус.

Конституція України