Основами законодавства про охорону здоров’я, окрім прав, окреслено і загальний перелік обов’язків медичних працівників:

  • сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу (ст. 78);
  • безплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях (ст. 78);
  • поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя (ст. 78);
  • дотримувати вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю (ст. 78);
  • постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності (ст. 78);
  • подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я (ст. 78);
  • проводити своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта (ст. 34);
  • подавати медичну допомогу в повному обсязі хворому, який знаходиться в критичному для життя стані (ст. 52);
  • пояснювати пацієнтові в доступній формі стан його здоров’я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявності ризику для життя і здоров’я (ст. 39).

Згідно зі статтею 40 Основ законодавства про охорону здоров’я медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (ст. 40).

Законодавство зобов’язує медичних працівників надавати медичну допомогу у будь-який час: і робочий, і неробочий.

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»