Якщо у Вас виявлено ВІЛ необхідно звернутися до лікаря — фахівця з ВІЛ-інфекції у кабінет довіри чи СНІД-центр якнайшвидше (в ідеалі в перші три дні після отримання позитивного тесту на ВІЛ) і пройти відповідне обстеження. Затягувати зі здачею аналізів не можна, тому що у деяких випадках стан здоров’я може погіршуватися дуже швидко. Детальніше про аналізи — далі.
ВІЛ-інфекція — це хвороба, яка розвивається при потраплянні у кров вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
Імунодефіцит — стан, при якому організм не може чинити опір різним інфекціям. ВІЛ живе і розмножується тільки в організмі людини.
СНІД — синдром набутого імунодефіциту. Це остання стадія розвитку ВІЛ-інфекції. Як правило, наступає у термін від 3 до 15 років після інфікування ВІЛ, у кожної людини — по-своєму. У стадії СНІДу імунітет ослаблений настільки, що інші інфекції, які розвиваються на тлі ВІЛ-інфекції, приймають необоротний перебіг і призводять до смерті.
Хороше самопочуття при ВІЛ-інфекції не говорить про те, що організм у повному порядку. Реальну картину захворювання (стан імунітету) можуть показати тільки спеціальні аналізи. За результатами аналізів стане ясно: чи необхідно починати лікування. Аналізи слід здавати регулярно, щоб не упустити момент, коли потрібно почати прийом препаратів. Якщо результати аналізів говорять про необхідність почати лікування, то його не потрібно відкладати, навіть якщо при цьому Ви почуваєте себе добре. Тільки вчасно розпочате лікування гарантує успішний результат. Запізнення може коштувати життя.
Щоб дізнатися, необхідне лікування ВІЛ-інфекції чи ні, використовуються ряд аналізів, найголовніший з яких — визначення кількості лімфоцитів CD4 (імунного статусу).
Зазвичай цей аналіз рекомендується здавати не рідше, ніж один раз на шість місяців, іноді — частіше, це може визначити лікар.
Є ще один аналіз, який необхідно здавати людині у якого виявлена ВІЛ-інфекція — вірусне навантаження.
Імунний статус — показник стану імунітету. Він вимірюється в кількості клітин-захисників на мікролітр крові. Ці клітини називають CD4-лімфоцити (або просто — клітини CD4). Імунний статус — кількість клітин CD4 в 1 мкл крові. Клітини CD4 служать мішенню для вірусу імунодефіциту — вірус розмножується тільки в цих клітинах, приводячи до їх загибелі. Зниження числа клітин CD4 призводить до імунодефіциту, тоді організм перестає справлятися з інфекціями, і вони можуть призвести до смерті.
Вірусне навантаження — кількість окремо взятих вірусів (штук ВІЛ, число ворогів-загарбників) в 1 мл крові. Чим більше вірусу в мілілітрі крові — тим швидше імунна система виснажується і перестає захищати організм.
Антиретровірусна терапія (АРТ) — це лікарські засоби у вигляді таблеток, які діють на вірус, зупиняючи його розмноження. Ці ліки повинні прийматися щодня, як правило — від однієї до шести, один або два рази на день. Одна таблетка може містити один, два і навіть три види лікарського препарату. На жаль, АРТ не може видалити ВІЛ з організму. Тому препарати необхідно приймати постійно. Як тільки людина перестає пити ліки, вірус знову починає активно розмножуватися і руйнувати імунітет.
Обов’язково починайте антиретровірусну терапію якщо:
- Аналіз на визначення імунного статусу показав, що кількість СD4 менше 350 кл/мкл;
- Виявлено туберкульоз;
- Виявлено гепатит В в активній стадії;
- Виявлені інші (опортуністичні) інфекції, які говорять про те, що імунна система не справляється зі своїм завданням (через ВІЛ-інфекцію).
Лікар може запропонувати Вам почати АРТ і в інших випадках, наприклад, якщо Ви старше 50 років або аналіз на вірусне навантаження показав дуже високі значення.
Всесвітня організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 2013 році прийняла рекомендацію про необхідність починати АРТ якщо кількість лімфоцитів CD4 впало нижче 500 кл/мкл.
Головний принцип лікування ВІЛ-інфекції — це одночасне застосування трьох або більше препаратів, які разом можуть придушити розмноження вірусу надійно і надовго (поки людина приймає препарати). Якщо людина приймає їх регулярно, то вірус буде пригнічений протягом багатьох років. Коли препарати діють, кількість вірусних частинок на мілілітр крові знижується. Через кілька тижнів прийому АРТ, вірусу в крові стає так мало, що вірусне навантаження стає невизначеним.
Підбір препаратів, схеми прийому і їх дозування здійснюється Вашим лікуючим лікарем з урахуванням особливостей Вашого способу життя, звичок, наявності інших захворювань та інших особливостей.
АРТ не може повністю знищити ВІЛ, тому препарати потрібно приймати все життя. Якщо припинити їх приймати, вірус знову почне розмножуватися і руйнувати імунну систему, але при цьому він може стати стійким (резистентним) до препаратів АРТ, і надалі АРТ не зможе вам допомогти.
Результати тесту на вірусне навантаження, який роблять після початку лікування, свідчать про його ефективність чи неефективність.
Сучасні препарати для лікування ВІЛ-інфекції (АРТ-препарати) безпечні для печінки. Найчастіше навіть безпечніші препаратів, які люди приймають для лікування головного болю або при підвищенні температури (наприклад, парацетамол). Існують докази того, що застосування антиретровірусної терапії не тільки не збільшує, але і знижує ризики розвитку печінкової недостатності. У багатьох людей, що живуть з ВІЛ, може бути ще й вірусний гепатит. Тобто, в їх організмі є ще один вірус, що викликає ураження печінки. Це віруси гепатитів В, С і D (можна зібрати колекцію!). Основні проблеми з печінкою викликають саме віруси гепатитів, а не сам ВІЛ або антиретровірусна терапія. Коли в людини є і ВІЛ та гепатит, печінка уражається важче. Це відбувається тому, що при наявності ВІЛ, віруси, що вражають печінку, відчувають себе в організмі «більш вільно», і вони швидше «знищують» печінкові клітини. Якщо розмноження ВІЛ придушене (людина приймає АРТ), то імунна система активніше бореться з вірусами гепатитів.
При можливій появі побічних ефектів слід відразу повідомити про це лікаря. Самостійно припиняти прийом препаратів не можна. На сьогоднішній день існує досить широкий спектр лікарських засобів, який у разі небажаної реакції організму дозволяє змінити схему лікування або замінити один з її компонентів. Переважна більшість побічних ефектів проходять через 4-6 тижнів після початку прийому терапії.
Застосування нетрадиційних методів лікування щодо ВІЛ — небезпечно, дорого і марно. У 2009 році Всесвітній організації охорони здоров’я навіть довелося прийняти спеціальну заяву про неприпустимість реклами гомеопатії як засобу лікування таких серйозних захворювань, як ВІЛ-інфекція, туберкульоз, малярія та інші. Звернення до різноманітних цілителів — тільки втрачені гроші і згаяний час, якого потім може просто не вистачити для того, щоб взяти захворювання під контроль.
Єдиний ефективний спосіб контролювати свою ВІЛ-інфекцію — в потрібний час почати постійний прийом АРТ. А для цього потрібно вчасно звертатися до фахівців центру СНІД або кабінетів довіри і своєчасно проходити обстеження (здавати аналізи).
На сьогоднышный день ВІЛ — найбільш вивчений вірус в історії вірусології та медицини. Оскільки створення антиретровірусних препаратів надало можливість контролювати хворобу, сьогодні вчені ретельно займаються пошуками можливостей остаточного вилікування. Вчені сподіваються знайти спосіб виліковувати ВІЛ-інфекцію протягом 20-30 років. АРТ дає можливість дожити до цього дня.
Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків